Мета уроку: Показати учням, як у назвах народів і
географічних назвах відображаються історичні події, природні умови й життя
місцевого населення.
Обладнання: Карта Київської Русі XII ст..
Основна дата: 1187 р. – перша згадка в літописі назви
«Україна»
Хід уроку
I.
Організаційний
момент
II.
Актуалізація
опорних знань
Вступна бесіда
вчителя
Індивідуальне завдання на дошці. Визначити століття
1300 р., 96 р., 1781 р., 80 р., 1821 р., 2010 р., 1991 р.,
Індивідуальне завдання на дошці. Однією лінією підкреслити речові
історичні джерела, подвійною лінією письмові:
Одяг, літописи, зброя, посуд, листи, прикраси, документи, монети,
залишки кісток, малюнки на стінах.
Робота з термінами.
Демонстрація листів з написаними термінами: геральдика, археологія,
антропологія, нумізматика, історія, сфрагістика, хронологія.
Опитування учнів:
-
Чому
монети є цінним історичним джерелом ?
-
Що
зображувалося на гербах ?
-
Які
кольори використовувалися для створення гербів ?
-
Що
зображено на гербі України ?
-
Для чого
застосовували печатки ?
Підсумок
III.
Вивчення
нового матеріалу
Мотивація уроку
Діти, сьогодні на
уроці ми з вами дізнаємося про нові історичні науки, та познайомимося з нашими
предками – давніми слов’янами, для того щоб гарно
знати історію нашої держави
Розповідь учителя:
Історики в своїх
дослідженнях часто стикаються з різними назвами. Одні стосуються міст,
містечок, річок, озер, ці назви є географічними і вивчає їх наука – топоніміка
, інші назви – це назви народів їх вивчає наука
- етноніміка.
На дошці записані
назви. Учні записують в зошити визначення. Назви народів тісно пов’язані з географічними назвами, а назви територій
переносять на народ що мешкає на ній, або навпаки.
-
Що вивчає
наука топоніміка ?
-
Що вивчає
наука етноніміка ?
А вам цікаво звідки пішла назва нашої держави Україна ?
А детальніше про це нам розповість учень.
Повідомлення учня
Так звідки з’явилася назва Україна7
Українців часто називають слов’янами.
Адже ми з вами належимо до слов’ян. Крім нас слов’янами є білоруси, росіяни, чехи словаки, поляки,
болгари, серби. Вчені поділяють слов’ян
на три гілки.
На дошці зображення дерева, у дітей на партах листочки з назвами
народів.
До Західних слов’ян належать чехи, поляки,
словаки, діти чіпляють листочки. До Східних – українці, білоруси, росіяни. До
Південних – болгари, серби, хорвати.
-
Так до
якої гілки слов’ян відносимося ми – українці ?
-
А хто є
нашими близькими побратимами ?
Формування картографічних знань
Слов’яни раніше проживали племінними союзами. А
тепер давайте попрацюємо з картою на стор. 30. Уважно розгляньте карту. Рожевим
кольором виділено територію проживання племінних союзів давніх слов’ян, зараз учень прочитає вслух ці назви, а ви
слідкуйте. А червоною лінією на карті
позначено територію проживання слов’янських
союзів саме предків українців. Порахуйте їх, скільки ?
А тепер разом з підручником до карти піде учень назве ці племена і
покаже на карті.
- Так скільки племенних союзів
проживало на території України? Назвіть їх.
Офіційно Україна поділяється на області. Але існують і історичні назви
різних територій нашої держави. Які ж вони ? Про це ви дізнаєтеся опрацювавши
матеріал на стор. 32 останній абзац. А тепер дайте відповіді на ці запитання,
на дошці.
Історія будь – якої держави оповита легендами. Про походження назви
столиці нашої держави нам підготувала повідомлення учениця.
-
В честь
якого князя був названий Києв ?
А яка найбільша річка протікає територією нашої держави?
А ви знаєте як раніше називався Дніпро?
Повідомлення учня
IV.
Закріплення нових знань
Сьогодні на уроці ми дізналися і запам'ятали
багато цікавого. І зараз ми з вами пограємо в гру «Снігова куля». Кожен на
листочку напише слово яке запам’ятав на уроці, папірець
скрутить в кульку і передасть іншому.
V.
Домашнє завдання
Немає коментарів:
Дописати коментар