Методичний посібник " ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ"

Посібник містить науково – методичні матеріали щодо впровадження інноваційних технологій на уроках історії.

Зміст

Вступ……………………………………….5

Інноваційні технології навчання…………………………………….6

Додатки……………………………………...9

Список використаної літератури……………………………………. 27 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

Вступ

Передовий педагогічний досвід – це така
навчально-виховна чи організаційно-педагогічна
діяльність, у процесі якої стабільні позитивні
результати в розв’язанні актуальних педагогічних проблем
забезпечуються використанням оригінальних форм, методів,
прийомів, засобів навчання та виховання або інтеграції вже
відомих форм, методів, прийомів, засобів. (П.П.Жерносек)

Багато десятиліть чуємо, що урок – найважливіша форма навчально – виховного впливу на учнів. Дійсно воно так і є. Але більшість педагогічних працівників виступають за  такі уроки, коли з учнями цілеспрямовано працюють усі вчителі, у всіх класах, коли в основу своєї (не тільки навчальної) роботи вчитель ставить розвиток учня. Коли вчитель індивідуалізує свою працю і стимулює пошук, коли він стає керівником навчально – пізнавального процесу, а не його репродуктором, і коли він органічно поєднує навчання з вихованням, спираючись не тільки на учнівські знання, а й на активність школярів. В наш час новітніх технологій вчитель повинен бути патріотом не тільки свого предмета, а й постійно здійснюватиме між - предметні зв’язки і вимагатиме не просто відтворення знань, а їхнього сприйняття на причино – наслідковому рівні. Такий учитель стимулює і організовує розумову діяльність учнів шляхом порівнянь, зіставлень, протиставлень,знаходження аналогій, інших способів розв’язання проблемних ситуацій для успішної реалізації сучасних навчальних програм загалом.

Інноваційні технології у педагогіці.

Метою державної Національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ ст.") є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій.   

 Термін -  "інновація" означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміна пов'яза­не з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чер­гових "переможних методик", які за короткий час повинні дати максималь­ний ефект незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх бажань, здібностей тощо.

       Отже, "інноваційні технології - це цілеспрямований системний набір при­йомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес на­вчання від визначення мети до одержання результатів. Система грунтується на внутрішніх умовах навчання. Тому "педагогічні технології" пов'язані з ідеями і досвідом психології, соціології, системного аналізу тощо                                                                   

Розробка нестандартних уроків відбувається у двох напрямках: поєднання різних форм навчання (урок-диспут, урок-лекція, урок-семінар) і власне не­стандартні уроки. На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміння­ми та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особли­вості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах. Саме такі уроки містять у собі елементи майбутніх технологій, які при гру­пуванні їх у певну систему, що грунтується на глибокому знанні потреб, інте­ресів та здібностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними.   Найбільш поширені такі форми нестандартних уроків: 1. Інтегрований урок. Як правило, такий урок проводять два вчителі. Вони спільно здійснюють актуалізацію знань за двома напрямами опитування (якщо це потрібно), виклад нового матеріалу тощо. Найчастіше поєднуються такі предмети, як історія-географія, історія-література, історія-іноземна мова. 2. Дослідницький урок та лабораторно-практичні роботи. Їхня мета полягає в одержанні навчальної інформації з першоджерел. Ці уроки розвивають спеціальні вміння і навички, стимулюють пізнавальну активність та самостійність. Учні вчаться працювати з історичними документами, підручниками, періодичною пресою. 3. Рольова гра. Вона вимагає від учнів прийняття конкретних рішень у проб­лемній ситуації в межах ролі. Кожна гра має чітко розроблений сценарій, голов­ну частину якого необхідно доопрацювати учням. Отже, пошук вирішення про­блеми залишається за школярами. 4. Театральна (театралізована) вистава. На відміну від рольової гри, вис­тава передбачає більш чіткий сценарій, який регламентує діяльність учнів без­посередньо на уроці і збільшує їхню самостійність під час підготовки сценарію. Театралізовані вистави спрямовані на те, щоб викликати інтерес до навчання. Вони опираються на образ, не мислення, фантазію, уяву учнів. 5. Комп’ютерні презентації. Учнівські презентації як навчальний продукт уроку. Учні у складі робочих груп аналізують запропоновану інформацію, в тому числі Інтернет – ресурси, згідно з поставленими запитаннями. Результати діяльності оформлюються ними у вигляді презентації. Очевидною перевагою подібного підходу можна визнати самостійну, творчо – пошукову роботу учня.                                                                                               Отже, яким чином можна використовувати існуючі технології або їхні елементи у власній педагогічній практиці? Передусім нагадаймо, що ефектив­ною може бути лише інноваційна технологія, тобто та, яка грунтується на потребах та інтересах учнів. А для цього: 1. Спробуйте дізнатися про своїх учнів якнайбільше: що їм подобається, а що ні у викладанні теорії? Що значить для них бути "цікавим"? Які види діяль­ності їм більше до вподоби? Чи відчувають вони себе на уроці розкутими? Чи є вних здібності, про які ви ще не знаєте? . 2. Спробуйте змінити стиль викладання. Частіше звертайтеся до учнів з пропозицією і заохоченням: "Добре, що ти це зробиш,"Спробуй, подумай, чи буде тобі цікаво?", "Ти добре вмієш це робити". І відмовтесь від нарікань. 3. Зверніть увагу на те, як викладають ваші колеги, які прийоми і методи застосовують, яким формам навчання надають перевагу. 4. Поділіться з учнями своїми міркуваннями. Зверніть увагу на їхню інфор­мацію - це підкаже, як вам діяти. 5. Пам'ятайте, що діти дуже чутливі до брехні та несправедливості. 6. Аналізуйте свої дії. Спробуйте систематизувати знахідки. Зіставте їх із досвідом інших. Зважте, може, це - елемент нової технології.                                                                                                                                                                                                               Інтегрований урок «Хрещення Русі». 5 клас Мета: ознайомити учнів з процесом запровадження християнства в Київській Русі; розвивати навички виразного читання та спостереження над літературним текстом, роботи з матеріалами підручника; формувати початкові навички характеристики історичних діячів, розвивати в учнів допитливість, зв’язне усне мовлення, вміння робити логічні висновки; виховувати почуття поваги до видатних діячів минулого. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручники, карта «Київська Русь в IX – XI ст..», портретні зображення київських князів, тексти історичних джерел: «Легенда про хрещення киян», «Про княгиню Ольгу», таблиця «Відмінності християнської релігії від язичницької віри», стрічка часу. Основні поняття і терміни: «релігія», «язичництво», «пантеон», «християнство», Херсонес. Основні дати та події: 945 – 964 рр. – правління княгині Ольги; 980 – 1015 рр. -  правління князя Володимира; 988 р. – хрещення Русі. Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть: називати хронологічні межі правління княгині Ольги, Володимира Великого, дату запровадження християнства на Русі; застосовувати й пояснювати на прикладах терміни та поняття; характеризувати Володимира Великого як особистість і державного діяча; порівнювати такі форми релігійних вірувань, як християнство та язичництво; висловлювати власне судження щодо історичного значення запровадження християнства на Русі. Хід уроку I.                  Організаційний момент II.               Актуалізація опорних знань учнів Бесіда 1.     Що  таке літопис, переказ, легенда? 2.     Коли виникли перші літописні зведення і хто був їх автором ? 3.     Яку роль, на ваш погляд, мають усні та письмові історичні джерела у дослідженні минулого? III.           Мотивація навчальної діяльності Оголошення теми, мети, завдань уроку Учитель української літератури. Сьогодні ми з вами ознайомимося з історією становлення християнської релігії на Русі на підставі літописних оповідей, історичних та літературних джерел. Запровадження християнства – дуже значуща для нашої країни подія, адже морально – етичні принципи християнської релігії були та залишаються могутньою опорою українського народу на його різноманітному і часто нелегкому історичному шляху. IV Вивчення нового матеріалу 1.     Історичні відомості про княгиню Ольгу. Учитель історії. Друзі! Розгляньте портрет княгині Ольги. Художник намалював його з огляду опису в історичних джерелах. Під пером Нестора – Літописця багатогранна ,особистість Ольги, дружини князя  Ігоря та матері «козака на троні» Святослава, стає легендарною. Літописні джерела не повідомляють ні про час народження княгині, ні про її походження, а сповіщають лише, що у 903 р. «привели Ігорєві жону із Пскова, на ім’я Ольга». Перші дії княгині Ольги були спрямовані на зміцнення єдності руських земель і централізованої влади. За часів свого правління Ольга здійснила ряд важливих кроків щодо зміцнення Київської державності: ·        Впорядкувала збирання данини, чітко визначивши її розміри й час стягнення; ·        Розбудовувала й прикрашала свою столицю; ·        Було здійснено перші в історії Київської держави відвідини Візантії, які очолила Ольга. Учитель української літератури. Зараз ми ознайомимося з літописною оповіддю «Про княгиню Ольгу».  Повідомлення учня. Обговорення прочитаного. Зачитайте уривок твору, який свідчить про відносини Київської Русі з Візантією. ·        Чому Ольга відмовилася бути дружиною візантійського царя? ·        Чи можна стверджувати, що княгиня була мудрою і дбала про свій народ? Учитель історії. Науковці не дійшли одностайної думки щодо визначення часу візиту княгині до Константинополя (існують дві дати – 946 та 957 рр.) Проте факт її перебування у візантійській столиці засвідчено у різних джерелах. Результатом переговорів княгині з імператором стало підтвердження попередніх союзницьких зобов’язань. Проте найважливішою причиною заморського посольства русичів вважається питання про хрещення Русі. Сама княгиня ще до подорожі у Візантію прийняла хрещення в Києві. Ольгу благословив Константинопольський патріарх, що було сприйнято у середньовічному світі як її справжнє хрещення і набуло значення важливого державного акту. Російський історик М.Карамзін писав про княгиню Ольгу: «Великиє князья до времени Ольги воювали – она правила государством». Мабуть, за це народ назвав княгиню Мудрою. Вона перша серед князів людина великого розуму, розуміла, що язичництво стало вагомою перешкодою у пошуку порозуміння з християнською Європою. Із 964 р., як вважають історики повнота державної влади зосереджується в руках Святослава, який не поділяв християнських прагнень своєї матері, залишаючись прихильником язичницьких вірувань. 2. Князь Володимир Великий     Учитель історії. За часів князювання Володимира Великого (980 – 1015) Київська Русь, за твердженням літописця, «стала відома і чутна в усіх землях». Робота з підручником історії. Коментоване читання тексту про діяльність князя Володимира. ·        Назвіть основні справи, які здійснив для зміцнення Київської держави князь Володимир. ·        Як ви оцінюєте його діяльність? 2.     Хрещення Русі Учитель історії. Однією з найбільших заслуг Володимира вважається запровадження християнства на Русі як державної релігії. Робота з підручником. Учитель доручає учням самостійно прочитати абзац параграфа про хрещення князя Володимира. Учитель історії. Початком хрещення русичів вважається 988 рік, коли, за літописом, Володимир охрестив киян. Проте русичі неохоче відмовлялися від давніх богів, і тому християнізація Київської держави тривала кілька століть. Учитель української літератури. Ось що розповідає літописна легенда про хрещення киян.         Коли Володимир, охрестившись, прибув до Києва, він повелів поскидати ідолів – тих порубати, а інших вогню оддати. Перуна повелів прив’язати коневі до хвоста, якого волочили з гори Боричевим узвозом на ручай, і двадцять мужів били його палицями. І коли волокли Перуна по ручаю до Дніпра, чимало людей оплакували його. Потім же Володимир повелів оголосити: «Якщо не з’явиться хто завтра на річці – багатий чи убогий, чи старець, чи раб – то мені той противником буде».  А назавтра вийшов Володимир із візантійськими священиками на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли – ті до шиї, а другі до грудей. А священики творили над ними молитви. Завдяки новій вірі Київська Русь прилучилася до християнського світу й швидко перетворилася на одну з найкультурніших країн тогочасної Європи. Робота учнів з репродукцією картини К.Лебедєва «Хрещення киян» ·        Якого року відбулося хрещення киян ? ·        Як, за повідомленням літописця, відбувалося хрещення киян ? ·        Який фрагмент легенди про хрещення киян відображено на картині ? ·        На якій купюрі сучасних українських грошей зображено князя Володимира ?   Учитель української літератури. За правління Володимира 989 р. у Києві збудовано церкву Богородиці Десятинної – перший кам’яний храм на Русі. Завдяки археологічним розкопкам і літопису ми знаємо, що це був великий храм із багатьма куполами. Усередині він був прикрашений мармуром, стіни вкриті мозаїками і фресками. Ікони, хрести і церковний посуд для храму Володимир привіз із Херсонеса.     Ось як описав храм П.Загребельний у романі «Диво»: «Сивоок просунувся вперед, мов сновида, не відчував вимощеної дерев’яними кругляками вулиці під ногами….Хлопцеві перед очима, застилаючи весь світ, стояло тільки одне: кам’яне громаддя рожево – сіре, розлоге й струнке водночас, неохопне у своїй великості, так, ніби зібрало воно в себе весь камінь Руської землі, а водночас легко летюче, мов засвічена сонцем хмара. Гостре колись каміння зляглося тут загладжено, подекуди зненацька розступалося, творячі химерні віконця – прозорі,  а то вигиналося потужними луками, схожими на вічно застиглі хвилі, підняті над землею дивними силами. І над цим злагідне ним, летючим, мов спів, каменем кругло вивищувалися чотири менші й п’ята найбільша й найвища чарівні шапки – покрівлі, а на кожній з них плавав у золотому озері неба схожий на квітку хрест, і всі п’ять хрестів запліталися в рухоме коло сяйва, і не було в них ні кострубатості, ні чорноти, ні ляку». Виразне читання та обговорення літописної оповіді «Про хрещення Русі князем Володимиром» ·        Якою постає перед нами Десятинна церква ? ·        Чи можна назвати цю видатну споруду дивом ? IV.           Закріплення здобутих знань учнів Практична робота. Позначте на стрічці часу дати правління княгині Ольги, князя Володимира і хрещення Русі. Бесіда. Чому народ називав княгиню Ольгу Мудрою, а князя Володимира – Великим ? V.               Підсумок уроку. Учитель української літератури. Ознайомившись з літописними оповіданнями часів княгині Ольги та Володимира Великого, ми зрозуміли, що вони не лише відтворюють правдиву історію життя наших предків, а й навчають любити свою землю, дбати про її процвітання. Учитель історії. Сьогодні на уроці ми з вами зустрілися з видатними постатями нашого минулого – княгинею Ольгою, яка увійшла до історії під ім’ям Мудра і Свята, та князем Володимиром Великим, якого з любов’ю народ називав Червоне Сонечко, Святий, Хреститель. VI.           Домашнє завдання. Опрацювати відповідні теми з історії та української літератури за підручниками.  Уроку на тему: Китай у XVI – XVIII ст. 8 клас Мета: Розглянути особливості економічного і політичного розвитку Китаю в епоху Нового часу; ознайомити учнів з досягненнями культури країни; вдосконалювати вміння учнів працювати з історичною картою, встановлювати причино – наслідкові зв’язки, робити висновки. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Форма уроку: віртуальна подорож. Обладнання: електронний атлас зі всесвітньої історії для 8 класу, електронна презентація з історії культури Китаю Нового часу, «щоденники мандрівника» Основні терміни: династія Мін, династія Цин, деспотична монархія, конфуціанство. Хід уроку I.                  Організаційний момент Вітання, перевірка готовності груп з випереджальним завданням. Учитель нагадує, що учні самостійно фіксують бали, отримані за відповідь і визначають групу (2 учні) учнів, які протягом уроку виконуватимуть завдання («Китай моїми очима»). II.               Актуалізація опорних знань учнів Учитель. Пригадайте, які країни ми вивчили в курсі Нової історії на попередніх уроках. Кожна країна – це особливий світ традицій, самобутня культура, історія боротьби. Сьогодні ми вирушаємо до ще однієї цікавої країни, розвиток якої дотепер є досить вагомим чинником, що впливає на світову економіку і культуру. Під час нашої віртуальної подорожі кожний учасник експедиції вестиме «Щоденник мандрівника». Пригадайте, як необхідно робити записи в щоденнику, на що звертати увагу. Не забувайте записувати питання для екскурсоводів з тих або інших розділів, робити висновки. Запитання Зміст (нотатки мандрівника) Питання екскурсоводу Мої враження III.           Мотивація навчальної діяльності. Метод асоціації. На столі приготовлено зразки чаю, паперу, рису, шовку, палички, що об’єднує ці предмети? Учитель. Те, що ви бачите на столі, винайдено і вирощено в Китаї у різний час. Сьогодні ми вирушаємо у віртуальну подорож до Китаю Нового часу. Традиції цієї країни мають глибоке коріння, адже китайський народ зумів зберегти та вдосконалити свою культуру в умовах іноземного панування. Сьогодні на уроці ми спробуємо ознайомитися з різними сторонами економічного і політичного життя Китаю в XV – XVIII ст.. ментальністю і культурою китайців, пояснимо, які чинники сприяли збереженню традицій цього народу.         Для організації нашої подорожі були запрошені екскурсоводи фахівці (учні що виконують випереджальне завдання), які і допоможуть нам розібратися в історії Китаю. Завдання. Працюючи з електронним атласом, опишіть географічне положення Китаю, його кордони, природні ресурси, особливості господарювання ( бесіда з класом, нагадування правил заповнення щоденника і листа самооцінки). Робота з підручником по групах. Учитель.  Економіка відчутно впливала на політичний розвиток Китаю. Для того щоб зрозуміти всі труднощі, з якими зіткнулася ця країна, ми спробуємо звернутися до підручника (С. 230-232). ·        1-ша група. Війни Китаю та Японії. ·        2-га група. Селянське повстання Лі Цзи-чена. ·        3-тя група. Встановлення влади маньчжурської династії Цин.   Запитання. У результаті яких подій китайський народ потрапив під владу іноземної династії Цин ?  Учитель. Щоб побачити наслідки правління династії Цин, ми запросили «вченого - політолога». «Вчений –політолог» розповідає про встановлення необмеженої монархії маньчжурських імператорів, вплив держави на повсякденне життя китайців, розвиток традицій китайського народу, політику «закритих дверей». Учитель. «Політолог» наголосив на тому, що держава мала великий вплив на повсякденне життя китайського народу. Чому так склалося ? У чому причини цього впливу ? (Учні розповідають про значний вплив на світогляд китайців конфуціанства, яке встановило чіткий порядок у їхньому житті, закликало до упокорення імператору). Метод «Мікрофон». «Учений – релігіовед» розповідає про основні засади конфуціанства, роблячи екскурс в історію, показує, що і в Новий час китайці зберегли філософію старовини як основу свого менталітету. Учитель. Фіксуючи виступи в «Щоденнику мандрівника», не забувайте записувати запитання до наших екскурсоводів. На найбільш цікаві запитання ви отримаєте відповідь на наступному уроці. Ми потрапили до музею, де зібрані найбільш відомі відкриття, винаходи та архітектурні пам’ятки Китаю. Зверніть увагу на закономірність: не всі шановані китайцями пам’ятки культури датовані Новим часом. Чому ? «Культуролог», демонструючи підготовлену ним презентацію, дає характеристику пам’яткам китайської культури (літературним, архітектурним, живописним, науковим). Учні стисло записують досягнення до «Щоденника мандрівника». Бесіда ·        Як ви вважаєте, що традиційно для китайців, що нового вони почали використовувати в XV-XVIII ст.. ? ·        У чому полягає їхня система цінностей ? ·        У чому особливості китайської культури ? ·        Які з китайських винаходів використовуються і сьогодні європейцями Правильні відповіді учні фіксують балами в листі самооцінки.  Учитель. Поки ми мандрували, наші художники спробували на основі ваших розповідей відтворити  Китай очима європейця. Презентація робіт.                IV Узагальнення знань учнів.             Учитель. У чому ж особливість менталітету китайців і що допомогло їм зберегти свою особливу культуру в епоху багатовікового панування маньчжурців ? (Відповідаючи, учні фіксують бали в листі самооцінки).               V Підсумок уроку Бесіда ·        Назвіть хронологічні рамки правління династій Мін і Цін. ·        Охарактеризуйте основні заняття та особливості ·        господарювання в Китаї. ·        Які пам’ятки культури збереглися, а які з’явилися в XV – XVIII ст. ? ·        Як європейці використовують відкриття і винаходи китайців ? VI Рефлексія Лист самому собі. Мені найбільше сподобалося……. Мені не зрозуміло……. Я хотів би більше знати….. VII Домашнє завдання Опрацювати параграф 28 за підручником. Закінчити оформлення «Щоденника мандрівника». Урок на тему: «Утворення козацької держави – Гетьманщини». 8 клас. Мета: показати процес утворення Української держави; розглянути політичний, адміністративно – територіальний та військовий устрій Української козацької держави; охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику держави; розвивати навички аналізу історичної інформації, виховувати повагу до традицій українського народу. Обладнання: карта України, таблиці з завданням. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Хід уроку I.                  Організаційний момент уроку II.               Актуалізація опорних знань учнів Гра «Колесо історії» -         Коли вперше в історичних документах з’явились згадки про козаків ? -         Що означає слово «козак» ? -         Де і коли було збудовано першу Січ ? -         Запорожці казали, що Січ -  їхня мати. А кого вони вважали своїм «батьком» ? Привал «Ломиголомка» Розшифрувати слова. Н И Й А О А  Л К В                                                                    С            К (Наливайко)        Ь               О         У           Н Р                           (Корсунь) «Хто зайвий ?» Знайдіть зайве слово, поясніть свій вибір. Б.Хмельницький, П Конашевич – Сагайдачний, Д.Вишневецький. Упізнай історичного діяча «Ця людина – особа історична й легендарна, нащадок дрібного шляхтича. Місце його народження пов’язано з Черкащиною. Здобув ґрунтовну освіту, знав декілька мов. Брав участь у битві на Цецорських полях, після якої потрапив в турецький полон….. Очолив національно – визвольну боротьбу проти поляків». III.           Етап орієнтації ·        Коли був укладений Зборівський договір ? ·        Назвіть його умови ? ·        Покажіть на карті територію, яка відійшла під владу Б.Хмельницького за Зборівським договором. IV.           Етап визначення мети.    Учитель. Справді, після Зборівського договору Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства відійшли під владу Б.Хмельницького. Що тепер мав робити Б.Хмельницький на цих землях? Спробуймо спрогнозувати його діяльність. (Розмова з польським посольством, очолюваним Адамом Кисілем, під час якої гетьман сформулював остаточну мету війни – програма розбудови Української держави.)         Головне завдання – утворення Козацької Держави, яку вісторичній науці називають Гетьманщиною.         Гетьманщина – це українська Козацька держава, заснована Б.Хмельницьким під час Національно – визвольної війни українського народу проти польського гніту 1648 – 1654 рр. 1.     Чого ви чекаєте від цього уроку ? 2.     Про що б хотіли дізнатися ? V.               Етап проектування.  На уроці ми працюватимемо в групах, вивчаючи схеми, таблиці, цікаві матеріали. Проблемне питання. Історики Росії та Радянського Союзу вбачали у Запорізькій Січі лише військову організацію українського козацтва, але сучасні українські дослідники на основі комплексного підходу до вивчення української козацької держави зробили ґрунтовні висновки, що Гетьманщина доби Б.Хмельницького мала всі ознаки держави.         Опрацювавши матеріал теми, ми маємо з’ясувати, чи є підстави стверджувати, що Козацька держава часів Б.Хмельницького була державним утворенням. VI.           Етап організації й виконання плану роботи. Емоційна хвилинка. Посол Венеції Альберто Віміна озирнувся. Що ж, незабаром він повернеться на Батьківщину. Та хоч переговори з Хмельницьким уже позаду, проте його місія ще не завершена, адже мусить Віміна звітувати Венеційському сенату про результати своєї подорожі. Отож дорогою, маючи достатньо часу для роздумів, пригадував посол усі подробиці перебування в Україні. Поглядаючи на гетьманський подарунок, пригадав, як приймав його у своїй столиці. «Усім, хто входить до нього, він тисне руку і всіх просить сідати, якщо вони козаки. У цій кімнаті немає розкоші, стіни без будь – яких прикрас. У кімнаті були тільки грубі дерев’яні лави, вкриті шкіряними подушками. Дамаська запона протягнута перед невеликим ліжком гетьмана: у головах його висить лук і шабля – єдина зброя, яку він зазвичай носить. Стіл не вирізняється особливою  розкішшю… проте гетьманський стіл багатий на добрі і смачні страви».           Чимало незвичного для себе побачив у козацькій державі Альберто Віміна, який у червні – серпні 1650 р. проводив переговори з гетьманським урядом про можливий союз України і Венеції в боротьбі з Туреччиною. Повернувшись додому, він склав письмовий звіт, де докладно розповів про життя козаків та, зокрема, про особливості Козацької держави, яку назвав республікою. 1.     Органи державної влади Гетьманщини. Першочерговим завданням для себе Хмельницький поставив створення органів державної влади. Генеральна рада (загальна рада військ) Гетьман Старшинська рада Генеральна старшина 2.     Генеральний уряд, склад і повноваження. -         Генеральний писар – керував Генеральною військовою канцелярією та закордонною політикою. -         Генеральна старшина – «кабмін». -         Генеральний обозний – відав військовим навчанням. -         Генеральні судді – очолювали гетьманський суд. -         Генеральний підскарбій – завідувач фінансами, керував військовим скарбом. -         Гетьманські ад’ютанти – осавули (двоє) – у військовій сфері. Хорунжий – хранитель військової хорогви. Бунчужний – хранитель гетьманського бунчука. -         Наказний гетьман – командував військом під час бойових операцій. Вправа «Продовж речення». -         Генеральний писар – це….. -         Генеральний обозний це….. -         Генеральні судді це….. -         Генеральні ад’ютанти це…. -         Наказний гетьман це…. -         Генеральний підскарбій це….. «Лови помилку» v На визволених територіях склався польський адміністративний устрій. v Було ліквідовано полки, натомість запроваджено воєводства на чолі з хорунжим. v Територія полку поділялася на 10-12 сотень. v Міста, що мали брюссельське право (Київ, Ніжин, Чернігів, v Стародуб, Глухів, Полтава, Батурин), очолювали бюргери разом з військовими. У селах усіма справами відали старости. Робота в групах «Читацький клуб». Дати оцінку перетворенням, які Б.Хмельницький здійснив в армії, судочинстві, фінансах та економіці. 1-ша група 2-га група 3-тя група Охарактеризувати козацьке військо. Чи є підстави стверджувати, що було створено мобільну дієву армію на чолі з талановитим полководцем Б.Хмельницьким? 1.     Якою була фінансова система та судочинство Гетьманщини ? 2.     Про що це свідчило? 1.     Які зміни сталися у соціально – економічному житті ? 2.     Як ви оцінюєте політику Б.Хмельницького ? «Хвилинка цікавих думок» 1.     Опис запорожців Бопланом. 2.     Описи українських воїнів польськими очевидцями. «…холопи всі однакові, в сірім одязі, рідко хто синім або червонім. Шкіра на тілі, як кора на дереві, і зневага до життя незвичайна, є що бачити!» Запорозька Січ «Низка слів наперед» З наведених слів скласти речення. 1. Події в Україні, розголос, іноземні держави, сприйняли неоднаково, Австрія, Іспанія, Південна Німеччина, ворожість, Венеція, Англія, Голландія, Швеція, князівства, неприхований інтерес, співчуття. 2. Швеція, допомога, війна, Річ Посполита. Коло думок Поміркуйте, чи можна стверджувати, що зовнішньополітичні відносини Київської держави визначалися принципом: «У гетьманської держави немає постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси». Випереджальне завдання. Повідомлення учнів «Данило Нечай», «Іван Кричевський», «Михайло Кричевський».              VII.        Закріплення нового матеріалу. Коло думок Чому історики, оцінюючи діяльність Б.Хмельницького, наголошують, що найважливішим напрямком був державотворчий ? Ознаки держави. Ø Політична влада; Ø Територія; Ø Політико – адміністративний устрій; Ø Право, суд, судочинство; Ø Фінансова система та податок; Ø Соціальна структура населення; Ø Військо; Ø Активна зовнішня політика. Незакінчене речення На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…. VIII.    Підсумок уроку Учитель. Дійсно, ми захоплюємося діями учасників Національно – визвольної війни. Проте скільки сил, терпіння та вміння треба було докласти Богдану Хмельницькому, щоб побудувати державу, яка отримала визнання іноземними країнами. IX.           Домашнє завдання. 1. опрацювати параграф 12 підручника.

Урок на тему: «Ярослав Мудрий». 7 клас.

Мета: сприяти розумінню внутрішньої та зовнішньої політики князя Ярослава Мудрого; розвивати в учнів вміння працювати в групах із джерелами інформації, аналізувати факти і події, давати характеристику історичним діячам і з’ясовувати їхнє місце в історичному процесі; сприяти патріотичному вихованню учнів у дусі поваги до особистостей.

Тип уроку: комбінований.

Вид уроку: урок – подорож.

Обладнання: атлас «Історія України» для 7-го класу, настінна карта «Давньоруська держава Київська Русь у IX -  XII ст. фрагмент художнього фільму «Ярослав Мудрий»,  презентація «Ярослав Мудрий», роздавальний матеріал.

Основні терміни: автокефалія, канонізація, окаянний, митрополія, «Руська правда»

Основні дати: 978 – 1054 – роки життя Ярослава Мудрого, 1019 – битва Ярослава зі Святополком на ріці Альта, 1011-1036-1037 рр. – будівництво Софійського собору.

Хід уроку

I.                  Організаційний момент уроку

II.               Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель. Ми продовжуємо вивчати історію Київської Русі. Прошу вас бути уважними й активними, усі ваші відповіді будуть зараховані і оцінені.

Бесіда

§  У яке століття ми з вами вирушимо в подорож ?

§  Про історію якої держави ми будемо говорити ?

Метод «Мікрофон»

-         Для того щоб отримати пропуск у минуле, пригадайте імена київських князів і значення їх правління для зміцнення Київської Русі.

-         Для чого ми так уважно вдивляємося у минуле ?

III.           Вивчення нового матеріалу.

Повідомлення теми, завдань уроку.

Учитель. Ми продовжуємо говорити про роль особистості в історії. Тема уроку «Ярослав Мудрий». Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся:

v Чому князя Ярослава називають Мудрий ?

v У чому полягає його великокнязівська діяльність ?

Для цього ми розглянемо такі питання:

-         Боротьба за владу. Утвердження на престолі Ярослава.

-         Внутрішня і зовнішня політика Ярослава Мудрого.

-         Заповіт Ярослава Мудрого.

Робота з термінами.

Автокефалія – самоврядування православної церкви від Візантії.

Канонізація – причислення до лику святих.

Окаянний – проклятий, відринутий церквою.

Митрополія – церковно – адміністративна одиниця.

«Руська правда» - зведення законів.

Учитель. З вивчення якого питання розпочнемо?

Учні можуть назвати будь – яке питання з плану, можна почати із заповіту Ярослава Мудрого.

1.     Заповіт Ярослава МудрогоНа дошці зображення погруддя Ярослава Мудрого.

Учитель. Ярослав Мудрий прожив 75 років на великокняжому престолі був 35 років. Помираючи залишив по собі заповіт. Одна турбота непокоїла мудру людину. Послухайте заповіт Ярослава Мудрого, поміркуйте над питанням: яка саме думка непокоїла Ярослава ?

Учениця читає уривок вірша із поеми О.Олеся «Ярослав Мудрий»

Пролетіли дні короткі.

Перед смертю Ярослав

Всіх синів своїх покликав

І з любов’ю проказав:

«Вас я діти покидаю,

Йду я, в ліпшу сторону,

Але, діти пам’ятайте

Мою заповідь одну:

Не сваріться, жийте в згоді:

Тільки мир збере усе,

А незгода, наче вітер,

Все по полю рознесе.

Як не будете всі разом

Йти до спільної мети,

Ви, державу зруйнувавши,

Подастеся у світи.

Запитання. Про що непокоївся сімдесятип’ятирічний Ярослав Мудрий ?

Учні відповідають, що своїм заповітом Ярослав Мудрий хотів запобігти розбрату синів, зберегти міцну єдину державу.

2.     Утвердження на престолі Ярослава.

Розповідь учителя. Під час якої використовується настінна карта й аркуші з іменами братів Ярослава, що розміщені відповідно до місць їх князювання

-         А як він сам прийшов до влади ?

Після смерті князя Володимира його старший син Святополк оголосив себе київським князем і убив можливих претендентів на великокнязівський престол Бориса, Гліба і Святослава. За це він в народі отримав прізвисько «Окаянний».

         Про що думав Святополк ?

Учень – Нестор. Коли переб’ю всіх братів своїх, буду одноосібно володіти Руською землею.

         Головним противником Святополка залишався Ярослав, який князював у Новгороді.

         Чому Ярослав пішов проти брата Святополка ?

Учень -  Нестор. Не я почав убивати братів моїх, тому що без вини пролив Борисову і Глібову праведну кров, мабуть, і мені те саме зробить ?

Учитель. 1016 р. за допомогою новгородської дружини Ярослав оволодів Києвом. Святополк утік у Польщу, де заручився підтримкою свого тестя, польського короля Болеслава Хороброго. Завдяки цьому в 1018 році Святополк знову увійшов до Києва. Через декілька місяців він був вимушений під тиском киян повернутися до Польщі. Не допомогли Святополку і печеніги. Київ декілька раз переходив із рук в руки, поки на річці Альті в 1019 р. у вирішальній битві Святополк був розгромлений. Він втік до Польщі й уже ніколи не повертався на Русь. З 1019 р. київським князем остаточно утвердився Ярослав.

         А через рік проти Ярослава виступив Тмутороканський князь Мстислав. Стомившись від кровопролиття в 1023 – 1024 рр. брати вперше вирішили поділити батьківські володіння. Про це ми подивимося фрагмент фільму «Ярослав Мудрий». Під час перегляду намагайтеся усвідомити суть угоди між братами.

Перегляд фрагменту фільму.

Запитання. Про що говорить Нестор?

Учень – Нестор. І розділили по Дніпру Руську землю: Ярослав взяв праву сторону, а Мстислав – ліву. І стали жити мирно і в братолюбстві, і припинилися усобиці, і смути, і настала тиша велика в землі Руській.

          Учні зауважують, що Ярослав залишився правити в Новгороді, але отримав землі на захід від Дніпра. Мстислав із Тмуторокані перебрався до Чернігова. Йому дісталось усе, що було на схід від Дніпра. Київ не дістався нікому. Тільки після смерті Мстислава в 1036 р. сів Ярослав у Києві.

           Таким чином, завдяки таланту політика й сильній волі Ярослава з 1036 р. закріпився на князівському престолі.

3.     Внутрішня і зовнішня політика князя Ярослава.

Робота в групах

Учитель. Яку політику провадив князь Ярослав? Чи сприяла вона процвітанню Київської Русі? Що повинні були зберегти й примножити його сини? Відповідь на ці питання ви шукатимете, об’єднавшись в групи. Час на виконання завдання – 5 хвилин. Зверніть увагу на розподіл обов’язків у групі

Завдання для 1-ї групи.

Що зробив Ярослав Мудрий для того, аби перетворити Київ на другий Константинополь? (Прочитати текст підручника.)

 Завдання для 2-ї групи

Доведіть, що Ярослав Мудрий приділяв велику увагу діяльності православної церкви. (Самостійно опрацювати текст підручника).

Завдання для 3-ї групи.

Знайдіть факти, що свідчать про розвиток освіти й писемності в Київській Русі (Самостійно опрацювати текст підручника)

Завдання для 4-ї групи

Як Ярослав Мудрий узаконив зміни, що відбулися в суспільних відносинах ? (Прочитайте текст підручника)

Завдання для 5-ї групи

Чому віддавав перевагу Ярослав, здійснюючи політику – дипломатії чи силі зброї ? (Прочитайте текст підручника, пункт «Відносини з іншими державами»)

Групи виконують завдання.

Учитель. Отже, яку політику провадив князь Ярослав ? Чи сприяла вона процвітанню Київської Русі? Уважно слухайте представників груп і записуйте факти, що стосуються внутрішньої і зовнішньої політики часів князя Ярослава. Поміркуйте над питанням: чому Ярослава назвали Мудрим ?

Мультимедійна презентація.

Під час виступів груп відбувається показ слайдів презентацій.

1-ша група: Золоті ворота. Софійський собор, Києво – Печерський монастир.

2-га група: Іларіон Київський, ікони святого Володимира, святих Бориса і Гліба.

3-тя група: погруддя Ярослава Мудрого, мініатюра переписування книг у бібліотеці при Софійському монастирі.

4-та група: «Руська Правда» Ярослава Мудрого.

5-та група: карта Київської Русі за Ярослава Мудрого, портрет Анни Ярославівни.

Висновки роботи груп.

IV.            Закріплення вивченого матеріалу.

Метод «Асоціативний кущ».

Яким вам бачиться образ Ярослава Мудрого ? Якою людиною і політиком він був?

Учитель. Ярослав Мудрий помер у 1054 р. на 76 –му році життя у Вишгороді. Всеволод відвіз його тіло у Київ. Мармуровий саркофаг з останками князя стоїть і донині в Софійському соборі. За черепом була реконструйована зовнішність князя скульптором – антропологом М. Герасимовим.

Робота в парах

Учитель. Ми з вами опинилися в далекому XII ст. Щоб повернутися в наш час, у кожного з вас є «зворотний квиток». Якщо буде надана правильна відповідь на питання, ви отримаєте додатковий бал.

Питання «для зворотних квитків»

v Який князь уперше в історії погодився на розподіл держави на дві частини й відмовився від влади над половиною країни?

v Його донька Анна стала королевою Франції

v Цей князь був онуком князя Ігоря та княгині Ольги

v За цього князя християнство стає державною релігією

v Цей князь підписав першу угоду з Візантією

v За цього князя було відкрито перші школи для хлопчиків

v Цей князь прибив свій щит на воротах Константинополя

v Цей князь наказав побудувати Десятинну церкву

v Цей князь був сином Ігоря і Ольги

v За часів правління цього князя Київ став суперником Константинополя

v За цього князя була зібрана найбільша книгарня

v Цей князь був убитий деревлянами

v За якого князя карбувалися перші на Русі золоті і срібні монети

v Цей князь загинув через власного коня

v Його матір’ю була знатна полонянка, донька древлянського князя Малуша, що служила у княгині Ольги

V.               Підсумок уроку. Оцінювання.

VI.            Домашнє завдання

Опрацювати параграф 8 підручника.

Список використаної літератури

1.     Всесвітня історія. 721 завдання для інтерактивного навчання. Видавництво «Навчальна книга – Богдан» м. Тернопіль. 2005 р.

2.     О. Лотоцький. «Княжа слава». – Київ 1993 р.

3.     «Літопис руський». – Київ. 1995 р.

4.     Історія середніх віків. Хрестоматія. Ч. 2. – М. Освіта, 1988 р.

5.     Історичний атлас школяра. – М. Видавництво ДИК; Дрофа, 1999 р.

6.    Науково – методичний журнал «Історія та правознавство» № 30 жовтень. Видавництво «Ранок». 2010 р.