Конспект Уроку в 7 класі "Київська держава за часів правління Ярославовичів"

Мета: вивчити особливості Київської держави за часів правління Ярославовичів, сформулювати основні проблеми розвитку держави в період роздробленості; розвивати вміння й навички роботи з історичною картою, писемними джерелами, вміння порівнювати, узагальнювати. Аналізувати інформацію.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування умінь і навичок.

Обладнання: підручник історія України 7 клас, під редакцією Ю.Ю.Свідерського, Т.В.Ладиченка, Н.Ю.Романишин. Мультимедійна презентація.

Основні дати: 1068 р. – напад половців на Переяслав.

15 вересня 1068 р. -  повстання киян проти князя Ізяслава.

1097 р. – Любецький з’їзд князів.

Основні поняття: з’їзди князів, тріумвірат, міжусобиці, феодальна роздробленість.

Хід уроку

I Організаційний момент

II Актуалізація опорних знань

Учитель: Назвіть тему, яку ми з вами вивчили, та зробіть підсумок розвитку Русі у цей період.

Робота з датами (слайд №1)

Робота з картою (слайд №2)

Фронтальне опитування (слайд №3)

III Вивчення нового матеріалу

Сьогодні ми дізнаємося в якому становищі перебувала Київська Русь за часів Ярославичів, розглянемо причини скликання князівських з’їздів, які питання розглядали і які приймали рішення і з’ясуємо:

 - Чи могла Київська Русь уникнути феодальної роздробленості.

Повідомлення теми уроку. «Київська держава за часів правління Ярославичів».

1. Становище в державі за часів правління Ярославовичів.

Учитель: Які настанови залишив синам Ярослав?

Очікувані відповіді:

1.     Жити в злагоді

2.     Слухатися старшого брата

3.     Також він розподілив між синами землі:

Ізяславу – Київ

Святославу – Чернігів

Всеволоду – Переяслав

Ігору – Волинь

В’ячеславу – Смоленщина

Онуку Ростиславу – Галицьку землю (Слайд №4)

Робота в групах

 Опрацювавши текст в підручнику на стор. 100-102, виконайте завдання:

1-ша група – для чого старші брати утворили «тріумвірат»?

2-га група – коли і де відбулася перша битва з половцями?

3-а група – які причини повстання киян ?

4 –а група – У чому полягало значення нових законів під назвою «Правда Ярославовичів»?

Під час повідомлень учнів демонстрація слайдів

(слайд №5,6,7,8,9)

2. Боротьба між Ярославовичами за київський престол.

Учитель: Після двадцяти років правління «тріумвірату» між трьома братами стався розкол. Святослав і Всеволод вигнали старшого брата Ізяслава з Києва. Святослав посів Київський престол, а Всеволод у Чернігові. У грудні 1067 р. Святослав помер.

        Після смерті Святослава знову починається боротьба за Київський престол.

Повернувшись до Києва Ізяслав разом із Всеволодом бореться проти Олега Святославовича. У битві під Черніговом Ізяслав загинув, Київським престолом заволодів Всеволод.

      Після смерті Всеволода посісти Київський престол мав його син Володимир Мономах, але він пам’ятаючи заповіт свого діда Ярослава відмовився на користь старшого Ярославича – Святополка. Не закріпився Мономах і в Чернігові, ці землі погрожуючи війною вимагав Олег Святославович. Віддавши Чернігів Володимир Мономах перебрався До Переяслава, де і княжив довгих десять років.

Питання учням:

-         Хто боровся за Київський престол?

-         Чому Святослав і Всеволод хотіли стати Київськими князями?

-         Чому Володимир Мономах відмовився від княжіння у Києві?.

3. Любецький з’їзд князів

Випереджальне завдання: повідомлення учня про з’їзд князів у Любечі.

Учень: Восени 1907 р. у м. Любечі зібрався з’їзд князів Київської Русі. З’їхалося шість найвпливовіших князів. З’їздом керували Святополк і Володимир Мономах. Було вирішено припинити міжусобні війни і проголошено, що кожний князь повинен володіти тими землями, які отримав у спадок від батька, і не має права претендувати на чужі території. Було сформульовано принцип отчинної власності. Київська Русь поділялася на удільні князівства, які закріплювалися за певними гілками династії Рюриковичів.

(слайд № 10,11)

         Але з’їзд не зміг припинити князівські усобиці. Після Любецького з’їзду відбулися ще декілька князівських з’їздів, але повністю своєї мети вони так і не досягли. Війни між князями затихли, але не припинилися.

Робота з документом на стор. 105.

Питання учням

-         Із якою метою був скликаний з’їзд князів у Любечі ?

-         Яке рішення прийняли князі на цьому з’їзді ?

-         Яким було його значення ?      

IV. Узагальнення та систематизація знань.

Повернемося до нашого запитання:

Чи могла Київська Русь уникнути феодальної роздробленості ?

Чи могли нащадки виконати заповіт Ярослава ?

Історики вважають, що в період правління Ярославовичів Київська держава перетворюється з монархії унітарної на монархію федеративну ?

Яка ваша позиція ?

V. Підсумок уроку.

VI. Домашнє завдання.

Опрацювати  параграф № 10